середу, 31 січня 2018 р.

Блог Липівської ЗОШ : Засідання педагогічної ради

Блог Липівської ЗОШ : Засідання педагогічної ради: 26 січня 2018 року відбулося засідання педагогічної ради з повісткою денною: Сучасні підходи до організації роботи з обдаров...

А. Адлер "Наука жить"

И. Ялом "Когда Ницше плакал"

И. Ялом "Мамочка и смысл жизни"

неділю, 28 січня 2018 р.

Чому позіхання зараливе


Мабуть кожен із нас опинявся у такій ситуації, коли, дивлячись на людину, яка позіхає, і собі відкривав рот. Вчені довели, що близько половини дорослих людей хочуть позіхати після того, як хтось інший позіхає через універсальне явище, зване як "заразливість позіхання". Позіхаючи, ми рефлекторно насичуємо кров у нашому організмі необхідною кількістю кисню, оновлюємо кисень в легенях, а також знімаємо втому та стрес.
На сьогоднішній день існує багато теорій щодо заразливості позіхання, адже це питання цікавить людство з давніх-давен. Цікаво, що сам процес позіхання триває в середньому 6 секунд із середньою повторюваністю кожні 68 секунд. На думку англійського вченого Малькома Уєллера заразливість позіхання пов'язана із еволюцією людини, де зівання було ознакою для тварин, що пора повертатись на нічліг. Філядельфійський вчений Рональд Беннингер теж погоджується із цією теорією, додаючи, що наші предки за допомогою позіхання синхронізували свій відпочинок і активність. Також був проведений експеримент серед студентів, який полягав у тому, що вони проягом однакового періоду часу дивились відео, на якому люди позіхають. В результаті було зроблено висновок, що позіхали лише студенти, які мали найбільшу здатність співпереживати ближньому. Магнітно-резонасна томографія показала, що у цих студентів спостеріагалась висока активність в областях мозку, відповідальних за здатність співпереживати. Тому дослідження показали, що перегляд фотографій або відеозаписів позіхання можуть спровокувати заразливість позіхання.
Дослідниками із Дюкського університету встановлено, що заразливість позіхання може зменшуватися із віком людей. Люди, які страждають аутизмом або шизофренією не піддаються заразливості позіхання, те ж саме відноситься і до дітей у віці до чотирьох років. Вчені довели, що "заразливості позіхання" піддаються люди, шимпанзе і деякі види мавп, а всі інші тварини, навіть риби, позіхають, не усвідомлюючи цього.Також цікавим є той факт, що, коли на людину дивляться незнайомі їй люди, то позіхати вона не стане.

Цікаві факти про сон: як правильно налаштувати режим

Як не крути, а без здорового сну людина менш продуктивна. Якщо у вас був період безсоння, чи ви засиджувались допізна через роботу чи навчання, то ось кілька порад, які допоможуть нормалізувати режим сну:
1. Не переїдати на ніч. Якщо ви поїсте важкої чи жирної їжі прямо перед сном, то ваш організм активізується задля переварювання страви і буде зовсім не налаштованим до сну. Старайтесь їсти легку їжу за 3 години перед відбоєм — це збереже і режим сну і фігуру.
2. Фізична активність. Будь-яка: поприбирати вдома, вийти на пробіжку чи просто на прогулянку, зробити зарядку — це витратить трохи вашої енергії і дасть змогу швидше заснути.
3. Утриматись від емоційного навантаження. Якщо ви полюбляєте дивитись фільми чи серіали перед сном, то оберіть якусь комедію. Фільми жахів, трилери,детективи — вас так захоплять, що буде зовсім не до сну.
4. Планувати наступний день краще за декілька годин до сну. Розписати все і вирішити невирішені питання. Інакше так і пролежите до світанку з роздумами про завдання, плани тощо.
5. Утриматись від алкоголю. Краще випити трав’яний чай з медом. Алкоголь же змусить проспати довше і як наслідок — на наступний день режим буде знову збитим.
6. Вибрати конкретний час для сну. Наприклад, з 23:00 по 07:00. І старатись кожного дня дотримуватись цього графіку. Через певний час — це вже просто увійде у звичку і ви будете прокидатись без будильника, а засинати вчасно.
7. Дехто радить класти гілочки сушеної лаванди під подушку. Її аромат сприяє кращому засинанню та міцному сну.
8. Під час сну бажано вилучити всі джерела світла: не вмикати настільну лампу, закривати штори, якщо з вікна світять вуличні ліхтарі тощо.
9. Не відкладати будильник. Якщо ви будете переводити будильник по декілька разів “ще на пару хвилинок”, то проспите довше, але толку від такого сну буде мало. Вставати потрібно звикнути одразу, як прокинувся. Йти вмиватись холодною водою і пити чай чи каву.
10. Пережити переломний момент. Так, перші пару днів підуть на довгі спроби заснути раніше і важкі прокидання, але потім здоровий сон просто увійде у звичку.

Що може розповісти про людину її почерк?

Психологи стверджують, що багато чого. Сьогодні встановлено, що манера письма залежить від емоційного стану людини, особливостей її психіки.
А тому за почерком можна судити про особистісні властивості людини, її темперамент, настрій і навіть життєві погляди.
Вміння писати не притаманне людині від народження, воно є рисою, що здобувається в процесі виховання. Коли дитина тільки освоює техніку письма, вона старанно виводить літери на папері, тобто усвідомлено. Але поступово манера письма стає машинальною. Рукою людини керують мозок і центральна нервова система. А тому стиль написання висловлює глибинні процеси в психіці людини. Встановлено, що текст, написаний окремою особистістю, завжди висловлює її індивідуальні риси.
При оцінці почерку увагу звертають на такі параметри, як розмір букв, їх форма, нахил, натиск, манера розташовувати текст на аркуші і т.д. За розміром почерку визначають ступінь комунікабельності людини. Чим більший почерк, тим легше людині будувати відносини з оточуючими людьми. Дрібний почерк, навпаки, говорить про скритність, некомунікабельність, можливо, сором'язливість.
Про таких людей, які надають буквам округлі форми, кажуть, що вони відкриті для інших, чуйні, доброзичливі. Ті ж, чий почерк незграбний, вважаються людьми самолюбивими і егоїстичними. Якщо людина сильно натискає на ручку або олівець в процесі написання тексту, то це видає в ньому велику силу волі, витримку. Слабкий натиск говорить про нерішучість людини. Якщо людина при написанні слова залишає між літерами прогалини, то це вказує на добре розвинену інтуїцію, якщо ж букви пишуться разом, то людина володіє прекрасним логічним мисленням. Акуратний почерк, правильно виведені букви свідчать про врівноважену стриману особистість. Розмашистий (розлогий) почерк вказує на оптимістів, людей творчих, активних, цікавих. Складний нерозбірливий почерк зустрічається у людей заповзятливих, активних, але схильних до неврозів.
Нахил літер найчастіше буває направленим вправо під кутом у 45-50 градусів. Але іноді зустрічається дуже сильний нахил, коли літери майже горизонтально лягають на рядок. Це говорить про те, що тому, хто пише, властивий максималізм, пристрасть до нововведень, а також деяка демонстративність у вираженні своїх почуттів і думок. Коли ж почерк, навпаки, позбавлений нахилу, тобто букви виводяться вертикально, то про людину можна судити як про стриману спокійну особистість, розум та емоції якої знаходяться у відносній гармонії. Нахил літер вліво в основному характерний для лівшів. Це свідчить про те, що людина не може реалізувати себе в існуючих умовах. У правшів нахил вліво говорить про  нетерпеливість, наполегливість,  настороженість в спілкуванні з оточуючими. Якщо почерк не має постійного нахилу, тобто букви нахилені то вправо, то вліво, то про людину можна судити як про натуру примхливу та імпульсивну.
Багато чого розповісти про людину може і його підпис. Простий підпис, позбавлений будь-якої пишності, вказує на рішучу та впевнену у своїх здібностях особистість. Підпис, обведений колом, - показник сором'язливості і скритності. Підкреслення підпису вказує на людину заповзяту, з сильно розвиненим почуттям самоповаги, високою самооцінкою. Якщо підпис перекреслюється, то це говорить про імпульсивність людини, її непостійність. Дуже великий підпис - ознака стурбованості людини враженням, яке він створює в оточуючих. Якщо підпис піднімається вгору, то особистості притаманне марнославство. Петлеподібні підпис говорить про спостережливість людини і його хитромудрість.
При аналізі характеру людини за її почерком слід пам'ятати про те, що почерк висловлює настрій людини, а тому може змінюватися за різних обставин. Наприклад, схвильована  людина буде писати з більш сильним натиском, ніж зазвичай. Якщо ж людина не має постійних характеристик почерку, тобто кожен раз пише по-різному, то про неї можна судити як про натуру творчу та емоційну.

Манера письма завжди проявляє в людині основні характерні риси її натури.